TextBook — Лише кілька годин тому ви перенесли важку, дуже важку операцію. Вам не можна робити різких рухів — заспокойтеся! — лікар мовив це м’яко, але останнє слово — з притиском.
ВОНИ ЗБИРАЮТЬСЯ ЗРОБИТИ ЙОМУ ПЕРЕЛИВАННЯ!
Германа охопив звірячий жах.
«Вони вже починають, Германе, — але не будуть КВАПИТИСЯ…»
Добрі Лікарі.
Він знову перевів очі на лікаря. Чому він залишився? Чому не пішов слідом за медсестрою?
«Щоб проконтролювати тебе, щоб ти нічого не накоїв — чогось, що не входить у їхні плани».
На круглому обличчі лікаря блукала дивна посмішка: стримане передчуття чогось, що повинно було незабаром статися.
— Може… — нерішуче подав голос Герман, — можна обійтися без цього?
— Що?.. — лікар зупинився і вражено подивився на нього.
— Напевно, переливання не єдиний спосіб… — Герман гарячково міркував, підшукуючи хоч якісь аргументи.
— Знаєте що, шановний, — лікар рішуче підійшов до його ліжка. — Давайте кожен буде займатися своєю справою!
Він був невеликого зросту, але зараз здіймався над Германом, як невблаганний велетень.
Зібравши всю силу волі, Герман вимовив, карбуючи кожне слово:
— Я не хочу.
Лікар повільно наблизив до нього обличчя, його очі округлилися. Герман побачив, що в нього більше немає вій.
— Мені здалося, чи ви справді щось сказали? — голосно прошепотів той.
«Германе, він починає злитися! Та глянь же на нього уважно — він ненормальний!..»
— Я…
«Він небезпечний!..»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Донор для небіжчика» автора Левандовський Борис на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина I. Велика недоладність: початок“ на сторінці 31. Приємного читання.