Розділ «Частина I. Велика недоладність: початок»

Потім, майже нічого не бачачи перед собою, повільно попрямував у вітальню. В очах мерехтіло якесь світло. У вухах із кожним кроком наростав шум. Десь у грудях калатало збожеволіле серце.

МЕЖА БУЛА БЛИЗЬКО…

Коли він опинився в коридорі, то відчув різкий біль у гомілці лівої ноги. Герман упав і начебто збоку почув власний стогін. Зібравши останні сили, він оглянув ногу: від щиколотки до коліна з’явився величезний синьо-ліловий синець — очевидно, на литці лопнула велика вена…

Герман порачкував у вітальню. По паркеті за ним потягнулися червоні доріжки, що іскрилися у світлі коридорної лампи, як свіжа, щойно пролита фарба.

НЕЗАБАРОМ…

Різкий пекучий біль знову пронизав тіло в кількох місцях одночасно — тріскали вени й судини. Він відчував, як під шкірою набухають величезні гарячі пухирі, наче наповнені розтопленим металом… Сили його покидали.

Герман ледве проповз іще метр…

НЕЗАБАРОМ!..

…і завмер на підлозі, спрямувавши в стелю незрячі очі.

Він посміхався.

Тому що більше не боявся Добрих Лікарів.

Він досягнув Межі.

Він умирав…