Розділ «Частина четверта»

Чи нема країни,

Щоб загарбать

І з собою

Взять у домовину…

…І до безмежних просторів Тихого океану

Якось журналісти аж цілий день побули на корветі [37] «Тернопіль» – наймолодшому кораблі ВМФ України. Є вже й такий, Військово-морський флот України.

Знайомлячись з екіпажем, журналісти спостерігали за побутом воєнних моряків. Потім про все побачене й почуте розповіли в газеті.

Корвет «Тернопіль» закладений у 1992 році у Києві на суднобудівному заводі, але через фінансові труднощі на воду його спустили аж у 2002 році. Та, слава богу, спустили! Ще через три роки корвет перевели з Києва до Севастополя для проведення випробувань і тоді ж на нього був заселений екіпаж.

Всього до складу ВМС України входить один підводний човен, 14 бойових кораблів і катерів, 18 допоміжних суден.

На українському корветі, як писали журналісти, розмовляють російською мовою. Правда, офіцери віддають підлеглим накази державною мовою, матроси звертаються до командного складу теж українською. Але між собою, в неформальному спілкуванні частіше користуються російською – «у ВМС це не заборонено» – з гордістю зазначають автори репортажу. А далі ось що додають:

«Цікаво (хоча що ж тут цікавого? – В. Ч.), що після здобуття незалежності України, яка не мала в останні століття свого флоту, довелося буквально створювати (мовою оригіналу статті – «изобретать») свою «морську мову». Команди, які увійшли до уставу 1992 року, розроблювалися за участі вчених-філологів».

Гм… Україна, як кажуть, з незапам’ятних часів була морською державою (згадаймо хоча б запорожців, які борознили Чорне море, нападали на прибережні міста, звільняючи бранців).

І ось… Після так званого «возз’єднання» з Росією, що його необачно утнув Богдан Хмельницький, Україна на століття, будучи до «возз’єднання» морською державою, втратила «морську мову». І лише із здобуттям незалежності у 1991 році почала створювати свій флот і заодно свою «морську» мову, щоб віддавати нею команди на кораблях морського флоту України. А коли б гетьман Мазепа переміг, то вже у 1708 році незалежна Україна мала б і свій флот, і свою «морську» мову для команд. Та й не тільки свій флот і свою «морську» мову.

Але Іван Мазепа – який жаль, який жаль! – програв тоді, і волі довелося чекати ще 283 роки. Аж до 1991 року. До того вікопомного рубежу, коли впала чергова, вже червона імперія, у яку мімікрувало, перефарбовуючись «у вільний союз вільних держав», російське імперське самодержавство – в тім числі й «самовластія» Петра Першого, прозваного в сьогоднішній Росії – Велікім… І предтечею волі був гетьман Мазепа.

А його немеркнучий заповіт і сьогодні на часі:

Озмітеся всі за руки [38],

Не допустіть гіркой муки

Матці своїй більш терпіти!

Нуте врагів, нуте бити!

Самопали набувайте,