Розділ «Частина четверта»

Це та перипетії його бурхливого життя, служба, в тім числі й амурні пригоди, і ті, що лучилися з ним замолоду, і трагічна історія його взаємин зі шведським королем Карлом XII (власне, відчайдушна спроба за його допомогою вирвати волю своїй, упослідженій Петром І, Батьківщині), боротьба проти того ж таки Петра І й російської деспотії і перетворили його – через сто років по смерті – у першій половині XIX століття на демонічно-популярного персонажа європейської літератури й мистецтва доби романтизму. Великий англійський поет Байрон із співчуттям розповідає про нещасливу для шведів та українців битву під Полтавою в 1709 році.

В жахливий день біля Полтави

Від шведів щастя утекло,

Навкруг порубане, криваве

Все військо Карлове лягло.

Військова міць, воєнна слава,

Така ж, як ми, її раби,

Майнула до царя, лукава,

І врятувався мур Москви.

Про трагічну, але таку величну постать українського гетьмана, про його боротьбу за волю України, любов до Мотрі Кочубеївни писали поляк Юліуш Словацький, росіяни Олександр Пушкін та Кіндрат Рилєєв, французи Вольтер та Рене Мартель, багато істориків різних країн і народів. Крім цього мазепинській тематиці присвячені картини знаменитих європейських художників: французів Ораса Верне і Теодора Жеріко, поляків Юліуша Коссака та Максиміліана Геримського.

Фаддей Булгарін – написав роман «Мазепа» у 2-х частинах, 1833–1834 рр. Н. Сементовський – «Кочубей, генеральний суддя» (1845).

А найбільшої уваги заслуговує Данило Мордовець – український і російський письменник.

Народився і виріс у Росії – Волгоградська область, похований у Ростові-на-Дону. Походив із старовинного козацького роду. Закінчив Петербурзький університет, працював у Петербурзі та Саратові, співробітничав із демократичними російськими журналами, організував у столиці імперії видання творів українських авторів, став відомий як автор історичних творів, що незмінно користувалися успіхом. Це, зокрема, – «Сагайдачний», «Великий розкол», «Палій» та особливо роман про Мазепу – «Цар і гетьман».

Якщо бодай поверхово згадати – лише перерахувати – твори, присвячені гетьману Івану Мазепі в Україні, Росії і взагалі в Європі (художня література, живопис, музика, кінематограф, театр), то це займе надто багато місця. Але – доведеться. Хоча б у світлі запевнення О. Пушкіна, що «забыт Мазепа с давних пор».

Так ось як він забутий.

«Велика ідея» і «Гетьман Івана Мазепа: три картини з життя Великого гетьмана» – театралізовані вистави в Карнезі-Холл, Нью-Йорк (1949, 1959). Варто зазначити, що перші спектаклі з образом Мазепи на театральних сценах світу почалися в Америці, а потім у країнах Європи (особливо в Німеччині, Франції, Англії).

«Розіп’ятий Мазепа» – п’єса Івана Огієнка (Канада).

«Мазепа» – поема Байрона.

«Іван Мазепа» – драма Л. Старицької-Черняхівської, що була заборонена в Україні.

«Мазепа» – драма О. Шатковського (1898).