TextBook Навіть у лихі часи. І в його промінні ми й живемо – нащадки русичів.
Є в українській мові, красній, до речі, ціла низка – як намистечка разок, – слів-братів, слів-сестер і слів-родичів, що походять з одного сімейства. Всі вони, як у мовознавстві кажуть, одного кореня. Тож їх, чи бодай частину, принагідно хотілося б отут згадати.
Так-таки і є – красна…
Ось разок цих слів.
Краса – властивість, якість гарного; приваблива зовнішність, урода.
Наводити красу – чепуритися.
В усій красі – в усьому блиску.
Красуня, красень – зрозуміло.
А ще ж – красуля, красунька тощо.
А ще ж – красивий, красивість, красиво…
Красний – те саме, що гарний, чудовий, найкращий.
І взагалі – своєрідна вершина, часом для багатьох недосяжна – прекрасний, прекрасна… Особливо, коли вона – прекрасна. І життя тоді теж прекрасне. Згадаймо: прекрасна стать, прекрасна половина роду людського.
А ще ж красномовний, той, який уміє гарно говорити (і хай говорить, аби тільки до діла, не всує), майстерно володіє словом.
Краснопис – те саме, що каліграфія.
Не слова, а – красота. Що ними можна й покрасуватися.
А ще – красна дівиця…
Красна мова. (Наша, наша, їй же Богу, це наша українська мова. А вже потім інші мови, бо всі вони у кожного народу незмінно красні.)
Красна ціна.
Красне місце.
Красне письменство – художня література.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рогнеда» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „По мові – післямова. Василь Васько з Вишгорода – художник і рибалка“ на сторінці 4. Приємного читання.