TextBook Існуюча організація селянських письменників «Плуг» провадить велику й важливу працю, яку партії слід всебічно підтримувати, але з тим, щоб місцеві групи «Плуг» не набирали масового характеру й не зливалися з організаціями сількорів. Робкори й сількори, як зазначено в резолюції ХІІІ-го з'їзду, є лише резерв, з якого шляхом роботи літорганізацій повинні виробитись пролетарські та селянські письменники. Щодо «Плуга», то він повинен залишатись організацією селянських письменників в ділянці художньої літератури. Місцеві осередки «Плуга» можуть виникати тільки там, де є партійні організації, що можуть керувати їхньою роботою. ЦК пропонує парторганізаціям взяти на себе це завдання і ні в якому разі не допускати відриву місцевих груп «Плуга» від партії.
III. Про попутниківДо організацій попутників на Україні («Ланка», група літераторів, що об'єдналася навколо журналу «Життя й Революція»), яка приймає плятформу Радвлади, слід додержуватись тієї ж лінії, що зазначена про попутників у загальнопартійних постановах.
IV. Про Всеукраїнський центр пролетарських письменниківВизнати організацію єдиного Всеукраїнського центру пролетарських письменників за передчасну, бо для такого центру немає ще певних умов.
V. Про художню критикуЦК вважає за необхідне організувати серйозну марксівську критику й бібліографію, яка б викрила дефекти та збочення, що є як серед письменників «Гарту», так і серед інших літературних угруповань. Ця критика, підтримуючи талановитих радянських письменників, разом з тим повинна відзначити їхні помилки, які бувають тому, що ці письменники не завжди правильно розуміють радянську політику, а також направляти їх на ліквідування буржуазних та націоналістичних пересадків.
Об'єднана резолюція 3-го з'їзду «Плуга»[724]
(По доповідях тт. Кириленка, Пилипенка, Коряка, Пайова, Загула, Биковця і Шмигельського[725]) І. Загальні положення
1) Сучасний момент можна характеризувати як вступ у добу великої культурної революції. Населення Радкраїни швидким темпом входить в цю добу, але водночас спостерігаємо деяке розходження між культурними потребами робітничо-селянських мас і можливостями їх задоволити. З одного боку маємо загальне підвищення добробуту після років руїни, поширення світогляду трудящих як наслідок жовтневого перевороту і величезної політично-виховавчої роботи під керовництвом компартії. З другого боку маємо технічну відсталість нашої країни, брак матеріяльних засобів, брак кваліфікованої культурної сили.
2) Аналогічну картину бачимо і в літературі як у частині загального культурного фронту. І тут «жажда на культуру» випереджує зріст молодої революційної літератури, не дивлячись на безпереривне підвищення творчої продукції мистців, так у кількості, як і в якості, на певне поглиблення літературної кваліфікації письменників, що прийшли в літературу після Жовтня, зосібна літературного молодняка, — що створює своєрідні «літературні ножиці».
3) Водночас бачимо наявність упливу на революційних письменників дрібнобуржуазної стихії, як у місті, так і на селі, що породжує ідеологічне збочення і ухили, викривати які є перший обов'язок марксистської критики.
4) Одкидаючи рішуче закиди «Плугові» в цілому щодо «просвітянства», з'їзд підкреслює всю важливість і серйозність плужанської праці, що і надалі має скеруватись, згідно з § 9 резолюції ЦК РКП про політику в галузі художньої літератури, а саме: «поволі переводити молоді кадри селянських письменників на шлях пролетарської ідеології, проте ні в якому разі не збавляючи в їх творчості селянських літературно-мистецьких образів, цю конечну передумову впливу на селян».
II. Літературна продукція5) Хоча «Плуг» має певні художні досягнення і дав значну продукцію, що становить до 30% всієї художньої продукції за останні два роки, все ж потреби читацької маси вимагають значно більшої і глибшої кваліфікації письменника і суворішого відношення до своєї творчости як окремих письменників, так і цілої організації.
Отже, майбутній рік ставить перед «Плугом» такі завдання:
6) Продовжувати і поглиблювати працю над мистецьким самоудосконаленням літературною самоосвітою і здобуванням технічних знань і навиків у формах роботи: насамперед індивідуальної, далі студійної та поглибленої — лябораторної, згідно з постановами Пленума ЦК «Плуга» 1 — 4-го жовтня 1926 року.
7) В цій роботі звернути увагу на вивчення як української літератури, так і західноєвропейської та російської, уважно ставлячись до творчости як ревписьменників, так і попутників, використовуючи всі надбання, що можуть трапитися у них і знадобитися для нашої творчости.
8) Особливу увагу звернути на удосконалення своєї мови, збагачуючи її, як сучасною лексикою, так і надбаннями старих українських клясиків, вивчаючи фразеологію, збираючи фольклорні матеріяли і т. інше.
9) Як з найбільшою увагою поставитись до створення нової дитячої книжки, брак якої гостро відчувається на книжному ринку і боляче відбивається на радянських дітях. З'їзд підтверджує свої постанови щодо цього на 2-му з'їзді «Плуга», що аж ніяк не згубили своєї актуальности.
10) Активну участь взяти в створенні радянської кінофільми, для чого ЦК «Плуга» увійти в ближчі зв'язки з Редакторатом ВУФКУ[726]. Як спеціяльне завдання плужанам поставити короткометражні кінофільми з селянського побуту комедійно-агітаційного характеру, виробничо-пропагандиського і фільми дитячої.
11) Констатувати, що з драматичною творчостю справа стоїть негаразд, що показують хоча б невдалі спроби конкурсів і одноголосні скарги діячів сцени. З'їзд ухвалює заходи ЦК «Плуга» щодо скликання семінару драматургів і вважає потрібним здійснити це у майбутньому році.
12) Не дивлячись на багатократні постанови відповідних органів про потребу налагодження справи з марксистською критикою, з'їзд констатує, що з цією справою і досі негаразд, і ухвалює практичні заходи, що були прийняті в постановах попереднього з'їзду (дивись № 3 «Плужанина»), вважаючи до того потрібним зорганізувати певний кадр плужан, що виявили свої критичні здібности, котрі б спеціяльно присвятили себе критичній праці, вивчали б потрібні матеріяли, втягувалися б у біжучу критичну працю і т. інш.
13) Підкреслюючи всю важливість участи плужан у періодичній пресі, особливо в журналах спеціяльного призначення з літературними розділами, з'їзд звертає увагу своїх членів на найсуворіше відношення до цієї своєї творчости, дбаючи про поширення тематики, більшу й досконалішу обробку творів, уникаючи шабльоновости й трафарету, що можуть тільки здискредитувати автора й знеохотити читача.
14) Для дальнішого зросту молодих літературних сил та їх навчання з'їзд ухвалює просити ЦК КП(б)У, Наркомос та інші установи про відкриття у Харкові літературного ВУЗ'а (технікума), що мав би дати потрібні знання молодим письменникам з історії й теорії культури, мистецтва та літератури зокрема.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вибрані твори» автора Пилипенко С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Документи та матеріали“ на сторінці 12. Приємного читання.