Розділ «Вибрані твори»

44. І не будуть вони керманичами, тільки слугами, і слова їхні — слова поради до частин колективного розуму.

45. І свідомість керуватиме людей в їхній праці, і не треба буде комусь наказувати свідомим».

46. Так говорив Чоловік той, і люди купчились круг нього.

47. І запитували: «Як ім'я його? Де батьківщина? І що це за Час, що він про нього віщує?»

48. Він казав: «Моє ім'я — Прийдешній, моя батьківщина — Земля, а Час, що про нього віщую, є Час зведення рахунків, є Час розплати за старе й будови нового».

49. І дивувались, і знов підходили слухати.

Розділ II

1. Коли він проходив селом, круг нього зібралися селяни.

2. І запитали його: «Ти, що провіщаєш Час, скажи — що нам тоді робити?»

3. І відповів Прийдешній: «Насамперед зберіться всі разом.

4. Заколіть годовану свиню й принесіть з льоху доброго вина й меду.

5. І застеліть великого стола в спільнім будинку — гуляйте й радійте громадою.

6. І хто живе в якійсь хаті — хай там живе, і хто наймав хату — хай не платить комірного.

7. А безпритульний хай скличе ближніх сусідів і скаже їм: поможіть мені збудувати хату, щоб мав де притулитися.

8. І хто має поле — хай працює на ньому, а хто знає ремество[274], хай ремествує, мов та бджола, що дає стільки вощини й меду, скільки вона може.

9. І в Громадському Будинку буде дві книзі, і кожний прийде написати в них:

10. У першій — що він може дати, і в другій — що йому потрібно.

11. І кожному хай дадуть по його потребі, не зважаючи на те, що він може дати.

12. Бо дужа людина не має заслуги від того, що дужа, і кволий не винний, що природа породила його кволим.

13. І спритний не має заслуги за свою спритність, а недотепа чи винний за свою недотепність?