Розділ «Вибрані твори»

54. І почали міркувати селяни про Час, що провіщав його Прийдешній.

Розділ III

1. Коли проходив Прийдешній полем, побачив він селянина, що орав важким ралом.

2. Селянин той порався вже три дні, але поле все ще не було готове.

3. Тоді спитав Прийдешній селянина: «Чому ти не ореш плугом? Ти б давно упорався з полем, ще й зорав би його краще».

4. Але селянин одказав: «Моя смужка така мізерна, ще й я такий бідний, що не спроможуся ніяк на плуга».

5. І було ще багато селян, що теж кривавицею вливались за ралами й смикали немилосердно своїх одиноких сухоребрих шкапинок.

6. І він спитав їх: «Чому ви виснажуєте себе й худобу свою, а не орете волами й гарним плугом, що в тому маєтку?»

7. І відповіли селяни: «Лани наші маленькі, і ми так злиднюємо, що нема на що нам найняти волів і великого плуга.

8. Ми сіємо з сита чи решета, ми жнемо серпом і косою, ми молотимо ціпом і віємо лопатою, а в маєтку гарні сівалки, жатки, молотарки. Це все не про нас, бо ми бідарі і не маємо на те грошей, ми тільки наймаємось до тих машин і беремо мізерну плату у власника маєтку».

9. Тоді він сказав їм: «Коли зазвучить Час — знищіть межі між ланами.

10. Позасипайте рови, зламайте копці, зруйнуйте загорожі — і зробіть з цього один великий лан.

11. І візьміть з маєтку великого плуга, й сівалку, і жатку, й молотарку, й баских коней, і гладких круторогих — зоріть, засійте, зіжніть доразу ввесь той великий лан.

12. І небагато люду зроблять цю працю, і з найменшою витратою сили.

13. Але корисної праці вистачить і для решти, — бо хіба обмежитеся ви своїми злиденними потребами?

14. Людина хоче якнайменше працювати, але людина хоче якнайкраще жити, і лінощі спотужують до праці.

15. Істинно кажу вам: баглаї[275] — мати всього поступу, і що менше людина хоче виснажувати свої сили, то більше спонукує себе працювати, але від грубої праці йде до вищої, працю рук змінює на працю машини й розуму. І нема краю забаганкам людським.

16. Отож ідіть гуртом до маєтку й користайте з здобутків культури, полегшуйте свою працю, підвищуйте свої потреби».

17. Та заперечили селяни: «Але що скаже власник маєтку? Він чинитиме опір, не схоче».

18. І відповів Прийдешній: «Коли власник маєтку почує, що залунав уже Час, заціпить язика йому і сторчаком стане волосся.