Розділ «Вибрані твори»

— Гей, рятівнице, відкрий свої коси.

Зняла серпанок з лиця гетьманівна,

Стала навпроти гордо та рівно...

Сяє на сонці рудоволоса,

Джура козацтва голосно просить:

— Гей, товариство, вже краще умерти,

Ніж-бо гадюка врятує від смерти!

Ти, гетьманівно, мені не до пари,—

Ведіть-но мене, товариство, на кару.

Вітер шугає в степу на могилі,

Руки ламають дівчата за милим.

Євангелія часу[272]

(За Полем Бертло[273])

Пролог

Способом євангельським не про євангельські речі хочемо ми оповісти в оцій книжці. Ніколи не було цього ніколи не буде. А разом із тим подібне багато років було ще довгий час буде, аж доки трудящі голосно скажуть по всьому світу: «Час розплати настав».

Слухайте ж нашу повість, що зветься: євангелія часу.

Розділ І

1. Колись бачили й чули одного Чоловіка, що проповідував скрізь по містах і селах.

2. Він говорив: «Я не той, що призначає час, але той, що провіщає Час Прийдешній.

3. Той, що призначить Час, прийде після мене, він більший і дужчий від мене.