І, як завжди, його гроші спливають кров’ю. Як завжди, кожна з купюр усмоктала в себе чийсь біль.
— Ви вкрали в нього гроші.
— Ви зробили його жебраком.
— Ось тепер вам Названий Тато повертає своє.
— І ви хочете… — сказала я.
— Щоб ви повернули йому все, що ви в нього взяли.
Мої смішні Кити, хіба гроші щось змінять? Хіба гроші врятують Місто Великих Вогнів від зграї жорстоких псів?
Якби все було так просто, Якби це могло врятувати, я б відразу повернула все.
Якби справа була тільки в грошах…
Я залишила б усе і перетворилася на Кита. Крихітка в темному м’якому костюмі, в тумані сигарних димів. Її бухгалтери в целулоїдних козирках і чорних нарукавниках, її армія друкарок, навіть її Гвардійці з рахунками і слухавками:
— Продаємо!
— Купуємо!
— Зменшуйте на один відсоток!
— Прийнято!
— Ми платимо втричі більше!
І щовечора кожен Кит отримуватиме вантажівку грошей. Яких завгодно, хоч міддю в мішечках, хоч у золотих зливках.
І ще чотири вантажівки Вітчимові.
Адже все так просто. Тільки навряд чи це щось змінить. Це взагалі нічого не змінить.
— Розумієте?
Неголосне:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина восьма Крихітка й кити“ на сторінці 6. Приємного читання.