— Вітаннячко.
— Ми раді бачити тебе.
— Каву?
— Дякую.
— Тоді до справи.
П'ять величезних Китів.
— Ваш вітчим, — сказали вони. — Ми знаємо, що ви не дружите з ним…
— Мій вітчим. Я знаю, він завдав вам чимало прикростей…
Негучне:
— Па, — губами, і кільце сигарного диму попливло до димових хмар над столом.
— Ваш вітчим…
— Мій Вітчим…
— Ми знаємо…
— Я знаю…
— І ви…
— І я…
Вони не керували Містом, але вони володіли ним. Уже багато років.
— Місто живе грошима, — сказав Кіт.
Кити теж були живі, поки мали гроші.
І справа не в маєтках на пагорбах за містом, не у Вежах і не в особистих «Цеппелінах» із пілотами, що завжди нудьгують на землі. П’ять хвилин довгелезного дня — зачинити кабінет, загасити світло та навпомацки повернути важелі на дверях власного сейфа. Відчинити й завмерти на порозі у фосфорному сяйві грошей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина восьма Крихітка й кити“ на сторінці 2. Приємного читання.