TextBook Ще один крок назад.
«ЖІНКА-БЛАЗЕНЬ, БРЯЗКАЛЬЦЕ НА КОВПАКУ»Я сиділа на спині кам’яного птаха, він прикрашав один із будинків. Жінка-блазень позад мене була складена із ста тисяч ламп, а я немов малесенька цяточка в малюнку її вбрання. Брошка у вигляді кам'яного птаха, малюсінький чорний діамант — Крихітка на ньому.
До речі! Про діаманти!
«ЗАСІБ ДЛЯ БЛИСКУ ВОЛОССЯ!»Я запалила новий напис і цим змусила псів гарчати. Але я не могла без нього, адже Місто Великих Вогнів вводить нову моду — додавати волоссю блиску.
Чоловік у смішному костюмі пролетів повз мене, чіпляючись за стіни липкими руками. Пролетів, озирнувся, випустив нову порцію павутиння, тоді підстрибнув та завмер на самому краєчку кам’яного крила.
— Вітаю, — сказав він.
— Здоров, — сказала я.
— Потребуєш допомоги?
— Ні. Хочеш бутерброд?
Він похитав головою, зім'явши свою потішну маску в посмішці, й рванув донизу, випускаючи нове павутиння.
Я бачила фермера та робітника, вони обіймалися на розі вулиць. Я бачила велетня, котрий, пхнувши чиюсь зажирілу болонку, попростував далі разом зі своїм товаришем. Я милувалася молодою жінкою, яка розглядала вітрину з ланцюжками для годинників. Охоронця із зовнішністю царя Соломона. Двох чоловіків за столиком вуличної кав’ярні, заховану в жилетну кишеню половинку монетки.
Я сиділа й дивилася додолу.
Адже це не був пікнік на спині птаха на сорок восьмому поверсі — три тости й сріблястий кавник на невеликому вогні. Я прийшла подивитися на псів. Дикі Пси, чорні шкіри.
Що я знала про них?
Розділ 2
Крихітка на сорок восьмому поверсі, редакція на п’ятдесят третьому.
Похмурий редактор покличе репортера і скаже, кинувши на край столу пачку чужих газет:
— Усі пишуть про диких псів.
— Я читав.
— Нам теж слід написати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина сьома Крихітка та дикі пси“ на сторінці 3. Приємного читання.