— Вони мертві, а я живий.
— Ми теж мертві…
— Вони живлять вас тліном, а я нагодую вас плоттю.
— …
— Кров’ю тисячі жертв.
— Дж-жах-х-х!
— Дівчинко…
— Я покличу Пса…
Вони вийшли з могил і знали, що Пес мертвий. Моє: «Я покличу Пса» не могло злякати їх.
— Ваша правда. Пес не прийде.
— Але ж ти прийшла…
— Так, — сказала я. — Хоч ви й не знаєте, наскільки це погано.
Я вистрілила, приставивши дуло пістолета йому до живота, але куля наразилася на камінь і затарахкотіла в дулі дитячим брязкальцем.
— Ой, — сказала я.
Витрусила кулю й спробувала ще раз.
— БАХ! — посилаю нову кулю.
Вона впала на підлогу, випалюючи в ній самотній човник у дюнах.
— Ой-йой-йой!
Я стрельнула втретє. Лише хмаринка кам’яного пилу та голова його, що захиталася з боку на бік.
— Ні? — запитала я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Крихітка і сто кам’яних воїнів“ на сторінці 17. Приємного читання.