Розділ «Частина перша Крихітка в кутих черевиках»

— Бувай, — сказав Вовк.

— Бувай, — відповіла я. — Ти був класний. Втілена смерть.

Чи сказати:

— Найкращим?

Чи просто їду до Пса? Він теж захищає мене, щоправда, інакше, ніж Вовк.

Розділ 6

Пес-Песище Розбитий Носище.

На стінах зображення вбивць та розтерзаних ними жертв. Мапа річки, мозаїка міста на її покраяних каналами берегах. Кавник, пакунок з вечерею на підвіконні. Послаблений вузол краватки. Засукані рукави сорочки. Кобура під пахвою.

— Двоє мугирів намагалися вбити мене, коли я приїхала по гроші.

— Зрозумів, — відповів. — Гаразд, я допоможу тобі.

Добрий міліціонер.

Для початку він виправить усе, що накоїв Вовк.

Він поїде в офіс, повний мертвих людей, і огляне його Обведе крейдою тіла. Відвезе до моргу, щоб потім ходити поміж малюнків на слизьких від крові килимах та розмірковувати:

— Вони прийшли звідти. Тут їх ніхто не знав. Чоловік і жінка. Вона не вища за метр шістдесят, він — приблизно метр вісімдесят п’ять.

Розумний, надзвичайно розумний Пес. Завжди все знає. За незотлілою крихтою пороху він передбачить майбутнє вбивці, котрий залишив її.

— Жінка була молода, чоловік — дуже розлючений.

Відшукає трьох свідків — під столом, у коморі та на трубі за вікном і, ніяк не виказавши того, що вже знає, він почує:

— Жінка була молода, чоловік — розлючений. Вони вбили всіх і пішли.

— Ви бачили їх, — зауважить Пес, — тому вам доведеться поїхати зі мною.

І відвезе їх у свою Кримінальну Міліцію, до величезного сірого будинку з довгими темними коридорами та нескінченними дверима, що ніколи не відчиняються.