— Викликати таксі?
Вовк відставив філіжанку та сказав:
— Я сам поведу.
У авті повно співаючих негрів.
В офіс до тих, хто просив забрати у Товстуна коричневий кейс.
Блідим посланцем Смерті, крізь мертвих охоронців, повз убитих ним секретарш.
Хто встигне допити свою каву? Хто добіжить до вікна? Хто зможе вигукнути: «Не треба»? Хто заволає: «Ні!»
Довгим коридором у відчинені ногою двері.
Пах-пах-пах.
Зеленооким звіром на ймення Вовк. Чумою й вогнем. Димом пороху. Два пістолети з-під розхристаного піджака.
А потім в останньому отворі влучити одному в коліно, відстрелити другому пістолет разом із рукою. Навпростець до вас, до тих, котрі питали: «Зробиш?» — і так підло ошукали мене.
В офісі тих, хто прохав мене взяти у Товстуна кейс і віднести його до…
— Ми…
Бідолашні, вам було так боляче. Ви бачили свою кров, і це лякало.
— Ми…
— Ви обдурили мене, — сказала я вам.
— Ми…
— Між нами все скінчено.
— Ми…
— Я гадала, ви інші. Не такі, як решта.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша Крихітка в кутих черевиках“ на сторінці 11. Приємного читання.