TextBook Вона протерла чорний піт з мого чола своєю м'якусінькою долонькою і влила у мене ті любі пахощі — лаванди, меліси, старих фоліантів і ще один, незнайомий.
— Чим ти пахнеш?
— Керосином.
— Чому керосином?
— Ти відкриєш урешті очі?
Я зважився відкрити очі. Переді мною сиділа Аліна.
— А Віра?
— Що Віра?
— Вона втопилася?
— Ото мені, знайшов Офелію. Хіба б вона стала через Алекса топитись.
— Я думав, її втопили.
— Хто?
— Ну, наприклад, я…
— Ти ж навіть не вмієш плавати.
— Газети писали…
— Газети писали те, що ти їм наплів на суді. Теж мені убивця. Та ти лишень щось не те понюхаєш чи побачиш, так впадаєш до ступора, наче ящірки у нас на гасієнді.
— То що з Вірою?
— Що ти маєш на увазі?
— Ти кажеш, її не втопили…
— Чи ти Вірку не знаєш? Вона сама кого завгодно втопить. Слухай, любчику, це на тебе так спека діє? Хіба ти не отримував наші листи?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прірва для Езопа» автора Кушнєрова Наталія на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Наталія Кушнєрова Прірва для Езопа“ на сторінці 63. Приємного читання.