Розділ «Наталія Кушнєрова Прірва для Езопа»

Ця великодушна жінка приписувала мені Бог зна яке витончене естетство.

Ми довго їхали передмістями Парижа, і я, проклятущий атеїст, благав Бога, аби та поїздка тривала вічно і аби Віра залишила свою гарно виліплену руку на моїй нозі, трохи вище коліна.

Колись, як я доживатиму років у притулку для стареньких, то присвячу себе математиці. Бо мета математики полягає у віднайденні Абсолюного Доказу. Те, що одного разу було доведено, лишається доведеним довіку, навіть як щезне Земля і Сонце, і увесь Чумацький шлях із чумаками і подорожніми усіх планет, галактик і туманностей буде поглинуто чорною дірою Небуття, доведена якимось плішивим греком теоремка, що, правду кажучи, була їм запозичена у шумерів чи єгиптян, але укладена їм персонально, залишиться у тому мороці, ім'я котрому Ніщо, невеличкою табличкою у колумбарії померлих надій, де буде написано — Абсолютна Істина.

Я помилявся, як казав перед тим, що на початку був Запах. На початку було Число. Число, прекрасне у своїй довершеності. У математиці є навіть таке положення — те чи те являється правильним, бо воно є гарним. І коли я споглядав, як Аліна розломлює булочку або як Віра гортає книжку, я щоразу упевнювався в істиності того положення.

На жаль, я не отримав якоїсь систематичної освіти. Чесно кажучи, я взагалі не отримав ніякої освіти, що, за словами Віри, і зробило мій інтелект таким витонченим і оригінальним (я підозрюю, що закохався у неї не тоді, як вона порятувала моє нікчемне життя, а трохи раніше, як вона у розмові із одним заїжджим математиком зробила комплімент моєму розуму, котрого я від того дня був свідомий і завжди міг поставити його, за відсутністю інших достоїнств, у противагу моїм незліченним ґанджам). Отож, моя самоосвіта полягала у тому, що я грався невеличкими дерев'яними кубиками, що на їхніх сторонах дід Панас, Царство йому небесне, понамальовував числа.

Найкращим із них було число 6. Я просто закохався у його довершеність, бо його найменші спільні кратні у сумі давали ту саму шістку. Тоді я іще не знав, яку вагу мало те число у стародавніх культурах. Правду сказав святий Августин — «Число 6 являється само у собі довершеним. І не тому, що Бог створив світ за шість днів. Навпаки, це Бог створив світ за шість днів, бо ім'я числу тому — Довершеність. І таким воно залишиться навіки-віків, як і творіння рук Господа Бога уже не існуватиме».

Я вибачаюся за це відхилення від найкращої частини своїх спогадів про наші мандри. І те, що я вам зараз наплів, — несусвітенна маячня. Якщо мені судилося дожити до старості і отримати місцинку у такому-сякому притулку, я стану рибалкою і п'яницею. Себто, справжнім філософом.

Ми лежали утрьох на неосяжному готельному ліжку, і я уперше в житті насолоджувався солодкими плодами, які ростуть на дереві багатства, не переймаючись його кривавим неправедним корінням.

Ми почали гру, те що я любив найбільше. Мені було однаково, у що грати, і мені було однаково, хто виграє. Я тішився самим процесом, чого не можна було сказати про моїх королев, бо для них обох рахувався лише виграш. Той азарт сягав іноді такого ступеня, що я радувався суворим європейським законам стосовно володіння приватною зброєю.

Сього разу йшлося про число 3.

— Трикутник, — почав я.

— Троє поросят, — мовила Віра.

— Три карти Германа, — позіхнула Аліна.

І так спокійно велося воно якийсь час, доки ми перелічували загальновідомі поняття, як ото, трилогія, триптих, три апельсини чи тритактний вальс, аж доки ми не перейшли до понять більш ускладнених, і гра набрала загрозливого ритму равелівського «Болеро», бо мої красуні починали виводити на арену бойових слонів.

— Щоб ти знала, голубонько, — зверхньо повчала Віра, — то геологічний період «тріас» перекладається як «тріада», він продовжувався аж сорок мільйонів років, чим і заслуговує такої честі бути прийнятим до гри. А от чому ти приплела сюди лесбіянку, бо саме так перекладається оте твоє «трібаді»…

— Сама ти лесбіянка, якщо вірити усім твоїм покинутим коханцям…

Я відчував войовничі нотки у їхніх голосах і, аби запобігти великому побоїщу подушками, перехопив ініціативу і швиденько вставив:

— Число «три» у повісті Кафки «Перетворення» — три частини оповіді, троє дверей, троє пожильців, три служебки, троє пишуть наприкінці три листи. Трійця, триплет, трірда, триптих. У логіці: теза — антитеза — синтез.

— Яка ж ти свиня, любчику, — ображено мовила Аліна, — ти зіпсував нам усю гру.

— 1, як завжди, виграв, — додала справедлива в усьому Віра.