TextBook МАТІС у дверях:
— Можна?..
ОЛЬГА чемно:
— Будь ласка…
Увійшов. Коректно привітався, — сперш козирнув, а потім зняв рукавичку і кожному подав руку…
— А, герр майстер?!. Ві ґеетс?.. (це до ГРИЦЯ).
— Дякую. Добре…
КАТРЯ швиденько зібралась і вийшла, перезирнувшись з Грицем.
ГРИЦЬ теж був почав складати свої пензлі, та постояв роздумливо і — лишився, байдуже продовжує малювати.
ОЛЬГА, запрошуючи на свою половину, спокійно, привітно і скромно:
— Будь ласка, заходьте…
МАТІС увійшов, тяжко ступаючи кованими чобітьми.
— Будь, ласка, сідайте… (показала рукою на стілець).
Але МАТІС не сідав. Трохи, схудлий і блідий, зосереджений в собі, він тримав пакунок у руці і роззирався, щось шукаючи. Потім поклав пакунок на рояль. Папір розвинувся — то були квіти…
ОЛЬГА, посміхнувшись, знайшла скляний кухоль пішла до сумежної кімнати…
МАТІС тим часом блукав понурими, задуманими очима по стінах, зупинився ними на столі. Підійшов, взяв фотокартку Ольги, подивився, знизав плечима і поставив фотокартку на місце. Стояв, здіймаючи рукавичку…
ОЛЬГА принесла води і поставила квіти в кухлик…
МАТІС постояв якусь мить, дивлячись на її рухи. А коли обернулась до нього, промовив тихо, трохи ніяково, а тому зумисне понуро:
— Фрау Ольга!..
— Я Вас слухаю… (глянула ясним поглядом просто у вічі).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розгром» автора Багряний І.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІДСЛОНА ЧЕТВЕРТА“ на сторінці 10. Приємного читання.