TextBook Отака таблиця на всіх шляхах зарясніла… По цілій Україні… І ось тут вона стоїть, як прапор. Тривожна пересторога поставлена «переможцем» для самого себе:
«АХТУНҐ!!.
БАНДІТЕН ҐЕБІТ!!»
— і стрілка на обидва боки, ще й вгору і вниз.
Розпросторилась вона лячно на цім перехресті шляхів з заходу на схід і з півночі на південь — на перехресті шляхів, якими йшла карколомна перемога, і десь ходить ще карколомніша поразка… жаска поразка… Передчуття її й прибило цей алярмовий шильд, вкопало його гарячково на грані епохальних зламів, як прикордонний стовп:
«АХТУНҐ! — БАНДІТЕН ҐЕБІТ!!!»
Такий от розпучливий крик на перехресті Історії. Ще й стрілки, як блискавки в етер… ні, як гадючі жала, жигнули на всі боки.
І на телеграфному стовпі теж, — табличка «НУР ФЮР ДОЙЧ» переліплена навкоси таким же написом:
«АХТУНҐ! — БАНДІТЕН ҐЕБІТ!!!»
А зліва, а може й справа, скеровуючи всю снагу й всю увагу на магістраль, нависла велика стрілка і на ній напис:
«НА СТАЛІНГРАД»
До тих наполоханих шильдів, на перехрестя, регулярно вимаршовує варта — чуйна охорона загроженої магістралі. Парадним кроком вимаршовують вони — ті кілька вояків з-під знаку свастики, однакові озброєнням та не однакові одностроями — інші з них в одностроях німецьких, один у мадярському, один в італійському, один у румунському… Виходять і стають, — займають стійки, творять той ланцюг залізний над шляхами, що мав би охоронити ті шляхи від наглого удару. Мусять забезпечити від нього могутній геренфольк, і ґарантувати перемогу, прискорити тріюмф тії «Вікторії», що брутально розчавила шляхи залізними колесами… Виходять і стоять, завмерши. Вартують.
Лише один з них — старший — ходить, наспівуючи
— «Война пріма, война ґут…» — і пильно позираючи…
Куди він дивиться?!. Він дивиться просто мені в очі… Ні, він дивиться в залю, туди, де завжди найбільше народу, на спостерігачів… Та й нагло шарпає зброю, припадає на одно коліно, а багнетом усторч:
— «Гальт!..» — зойкає несамовито просто мені в очі, і до своїх колеґ:
— «Алярм!!. Алярм!!. Партизани… Партизани!..»
Переполохана варта залебеділа на всіх акцентах:
— «Что?» «Що?» «Вас?» «Де?» «Во?..» «Во?..»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розгром» автора Багряний І.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІДСЛОНА ЧЕТВЕРТА“ на сторінці 1. Приємного читання.