МАТІС тим часом блукав понурими, задуманими очима по стінах, зупинився ними на столі. Підійшов, взяв фотокартку Ольги, подивився, знизав плечима і поставив фотокартку на місце. Стояв, здіймаючи рукавичку…
ОЛЬГА принесла води і поставила квіти в кухлик…
МАТІС постояв якусь мить, дивлячись на її рухи. А коли обернулась до нього, промовив тихо, трохи ніяково, а тому зумисне понуро:
— Фрау Ольга!..
— Я Вас слухаю… (глянула ясним поглядом просто у вічі).
— Найперше, а, звичайно, хочу Вас перепросити… (посміхнувся невесело) — Якщо це можливе…
ОЛЬГА знизала плечима, теж посміхнувшись:
— Я не така зла, гер Матіс, що Ви мене от так перелякались…
МАТІС:
— Ні… (помовчав, махнув рукою і тяжко, глухо, поволі, голосом, що враз змінився) — Сьогодні… (фукнув глибоко, так як, після біганини) — згідно з наказом, Я від’їжджаю під СТАЛІНГРАД!..
— Та-а-к… (невиразно протягла Ольга).
— Так… І от прийшов до Вас з великим проханням…
ОЛЬГА нашорошилась, примружилась:
— Я Вас слухаю…
МАТІС задумано:
— Від’їзд під СТАЛІНГРАД — це буває не щодня… Там вирішується «Або, або»…
ОЛЬГА промовчала…
МАТІС:
— Але я хочу найперше, щоб Ви забули те, що було… У Вас така настороженість…
— Спробую, гер Матіс… Але я Вас покищо не розумію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розгром» автора Багряний І.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІДСЛОНА ЧЕТВЕРТА“ на сторінці 11. Приємного читання.
TextBook