— Найперше, а, звичайно, хочу Вас перепросити… (посміхнувся невесело) — Якщо це можливе…
ОЛЬГА знизала плечима, теж посміхнувшись:
— Я не така зла, гер Матіс, що Ви мене от так перелякались…
МАТІС:
— Ні… (помовчав, махнув рукою і тяжко, глухо, поволі, голосом, що враз змінився) — Сьогодні… (фукнув глибоко, так як, після біганини) — згідно з наказом, Я від’їжджаю під СТАЛІНГРАД!..
— Та-а-к… (невиразно протягла Ольга).
— Так… І от прийшов до Вас з великим проханням…
ОЛЬГА нашорошилась, примружилась:
— Я Вас слухаю…
МАТІС задумано:
— Від’їзд під СТАЛІНГРАД — це буває не щодня… Там вирішується «Або, або»…
ОЛЬГА промовчала…
МАТІС:
— Але я хочу найперше, щоб Ви забули те, що було… У Вас така настороженість…
— Спробую, гер Матіс… Але я Вас покищо не розумію.
МАТІС:
— Момент… Отже я (глянув на годинника) — за кілька годин від’їжджаю під Сталінград… А від’їжджаючи, хочу просити Вас, щоб Ви зіграли зо мною, ще одну партію в шахи… Добре?
ОЛЬГА:
— Гер Матіс!. Що Вам прийшло до голови?.. Навіщо?…
МАТІС:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розгром» автора Багряний І.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІДСЛОНА ЧЕТВЕРТА“ на сторінці 11. Приємного читання.