— Ходім, Максиме…
МАКСИМ:
— Пішли ніби назад… Якщо не постріляли їх, то воюють… Під Сталінградом…
ОЛЬГА дивиться допитливо, нервово перебираючи пальцями:
— А… інші?.. Твої?..
МАКСИМ зідхає, дивлячись на свої ноги:
— Олександер — командує дивізією… Якщо отак теж… (дивиться на свої ноги й зідхає) — Мабуть під Сталінградом… Альоха — водив звено на Берлін… (посміхається гірко) — та все питав — де йому сідати… «Наказуй, брате, де мені сідати?…»
(раптом дивиться на Ольгу розширеними очима) —
— Де йому сідати?.. Ольго, Ольго!!. (з трагічною розпукою) — Де сідати Альосі з його літаками, га?!?.
(шалено крутить головою, либонь плачучи) —
— Там, де й мені з моїми танками…
КАТРЯ:
— Ходім, Максиме… до операційної… Там хірург…
ОЛЬГА:
— Ні, Катре… Ти покличеш Гриця… І оперуєш сама… Зрозуміла?.. Там, у тій кімнаті…
КАТРЯ швидко вибігає… Згодом входить ГРИЦЬ, шкутильгаючи, з таємничою міною закриває двері…
6
ГРИЦЬ підходить до Максима, вражений:
— «Максиме»!!.
— «Грицьку»!..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розгром» автора Багряний І.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІДСЛОНА ДРУГА“ на сторінці 14. Приємного читання.
TextBook