— Може тобі горілки?..
МАКСИМ крутить головою:
— Я вже… на все життя п’яний, Катрусь… В мене тут горить… наче порох горить… Рветься і не може мене розсадити… Весь світ розсадити…
(п’є подану воду… Тре рукою чоло, дивиться пильно на ОЛЬГУ)
— Ольго!.. Олю!.. Ти — умниця… Скажи — що ж далі?! Га?!.. Руїна… Яка страшна руїна з усіх надій, з усіх плянів і сподівань… Жах і — самі уламки… Мла… Я не бачу виходу…
ОЛЬГА суворо, як до малого:
— Далі — треба негайно зробити операцію… а потім буде видно. Катре, поклич матір і…
МАКСИМ:
— Ні-ні… Менше свідків — ліпше…
ОЛЬГА:
— Рація… Тоді Гриця…
МАКСИМ:
— Якого «Гриця»?!.
— Нашого…
— Що?!.. — аж почав зводитись. — Він живий?.. Прийшов?..
(шепоче):
— Боже мій… В вогні не горимо, в воді не тонемо, на Сибірах не загибаємо!.. І… от… (розводить однією рукою тужно)… Твої брати потікали з полону, Ольго…
ОЛЬГА шарпнулась:
— І де вони?..
КАТРЯ шарпає легенько:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розгром» автора Багряний І.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІДСЛОНА ДРУГА“ на сторінці 13. Приємного читання.
TextBook