Вони обіймаються, поляпуючи один одного по спині…
— Чорт!!. (це Гриць) — Комбриґ… Га-га…
— Арештантюга!.. (свистить) — Та ти вже сивий, юначе!..
ОЛЬГА квапить…
Всі вони виходять десь до сумежної кімнати…
7
Згодом — перебігає КАТРЯ з інструментами та іншими причандалами для операції, ще й з оберемком якоїсь одежі під пахвою…
8
ОЛЬГА виходить і тихенько закриває за собою двері. Йде щоб защіпнути двері вихідні, що їх Катря покинула майже навстяж…
У цей час — стук!.. І не встигла Ольга зорієнтуватися, як
9
увійшов ДОЛМЕТЧЕР і став, клацнувши обцасами…
ОЛЬГА з досадою, стріпнувши волоссям та й враз опанувавши над собою, зумисно голосно:
— А-а-а!.. Герр долметчер!!. Будь ласка! заходьте!!.
ДОЛМЕТЧЕР, знявши свого «кораблика» і витираючи спітнілого чуба, заходить до мешкання ОЛЬГИ і стає розгублений. Збирається з відвагою…
ОЛЬГА сідає біля рояля, голосно:
— Сідайте, будь ласка!.. Отже?!.
ДОЛМЕТЧЕР:
— Отже… (витираючи піт, запобігливо, підхлібно сміючись) — Я шукав для Вас квітів… Я з ніг збився… Шеф мене заганяв за ці три дні через Вас. Але в цій Азії!!. (розводить руками) — То є, прошу пані, така Азія, така дика Азія, де навіть такий шеф, володар і пан тут, не може освідчитись прекрасній дамі китицею троянд…
ОЛЬГА, насупивши брови, іронично:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розгром» автора Багряний І.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІДСЛОНА ДРУГА“ на сторінці 15. Приємного читання.
TextBook