Слово о полку Ігоря

То він на здогад дає:

Ігорю кінь уже є!

Мет — і вже Ігор на волі!

І земля у дикім полі

Загула, застугоніла.

Буйні трави зашуміли,

І здвигнулися у твержі

Половецькі сонні вежі...

А князь Ігор в очерет

Кинувсь диким горностаєм;

Білим гоголем умет

По воді він пропливає,

На коня баского спав,

Ген промчавсь і знов устав

І вовком подавсь бігцем

По лугах понад Дінцем;

І вже соколом злетів,

Піді млами він шугає

І на страву забиває

І гусей і лебедів...