Слово о полку Ігоря

Перед заголовком «Донцеве привітання» написано: «Пісня 18».

Рядок 22 має редакцію: Що беріг ме пильно.

Рядок 26: І чорням у ймлах.

Рядки 30 — 31:

Бистриню глибоку

І лихую має.

Рядки 44 — 45:

Й дерева шумливі

Поникли тужливо.

Заголовок «Здогін» має редакцію: «Половецький здогон», а над ним написано: «Пісня 19».

Рядок 4 має редакцію: То на слід княжецький спали.

Рядок 12: До Дніпра їм путь казали.

Рядок 37: В степах побивати.

Після 37 рядка в рукопису йде продовження: «Сказав Боян, піснетворець...», яке опубліковано не було. Переклад подається за рукописом.

Перед заголовком «Ігор на Русі» написано: «Пісня 20». В кінці перекладу — дата і підпис: «1867 року. В. Лиманський».

Оскільки автограф перекладу зберігається в архіві Франка, який у ті часи працював у редакції «Зорі», то можна думати, що він і зробив ці редакційні зміни, котрі безумовно поліпшили переклад.

У відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка під шифрами: фонд 61, № 244 та фонд 3, № 1946 зберігаються інші два автографи — збірки поезій В. Мови, що містять також тексти перекладів із «Слова», ідентичні з надрукованими в «Зорі».

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!