Слово о полку Ігоря
Лихая, пожерла
І глибокі струми
При усті простерла;
Юнця Ростислава
Вона утопила
Й береги дніпрянські
Йому зачинила!
Тужить стара мати
За сином юнцем,
Від жалощів квіти
Пов’яли живцем
Й дерева в лузі
Поникли у тузі».
4
Здогін
То ото ж бо не сороки
У полях Дінця широких
В один гук заскреготали, —
То на слід князівський спали
З Кончаком запеклий Гзак...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Слово о полку Ігоря» автора Мова В.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 8. Приємного читання.