Слово о полку Ігоря

«Агей же ти, Донче!

Зажив ти шаноби,

Зажив ти доконче,

Що мене люлікав

На хвилі шаленій

Та слав берегами

Травицю зелену,

Ховав туманами

Попід деревами;

Беріг мене пильно

На усіх ти ходах —

Чайкою на струмах,

Гоголем на водах

І чирям у млах

На буйних вітрах!

Та чи то ж такая

Ріка Стугна злая,

Хоч малую воду

Вона в собі має!

Ручаї чужії,