Кий підвів голову вмираючого.
— Кажи, батьку, я слухаю…
Межамир поклав правицю Києві на передпліччя.
— Князю, вітаю тебе з перемогою… Не посміють тепер недобитки Аттіли знову напасти на слов'янські племена… Бо доброго одкоша одержали!
— Доброго, стрию! І немала твоя заслуга в цьому!
— Про мене вже мови нема… Сам бачиш… А от що буде з родом моїм — це тривожить мене… Ти зі своїми людьми повернешся на Рось — ріку предків наших, а мої залишаться, як відламана гілка…
— Але ж ти сам цього хотів, стрию! Покійний отець розповідав про це не раз…
— Було таке… Бо дуже уподобав я ті місця над Дніпром… І родовичі мої уподобали — всі добровільно зосталися там, нікого я не змушував… А тепер прошу тебе — візьми їх з собою!.. Якщо плем'я русів хоче бути сильним, то воно повинно бути єдиним!
— Я не можу взяти твоїх людей з собою, стрию…
— Чому? — стривожився старійшина.
— Бо хочу зі своїми родами, як і ти колись, сісти над Дніпром, на твоїх горах. Теж уподобав ті місця!
— Справді? — аж кинувся Межамир, і легкий усміх зм'якшив його посуворіле обличчя. — Ти залишаєшся?
— Так, я довго думав, приглядався і вирішив, що там буде середина землі моєї!
— А якщо рід не захоче?
— Я ж князь!
Супроти цього Межамир не зміг нічого заперечити. Раптом внутрішнім зором і відчуттям умираючого збагнув силу духу свого племінника. Це не добродушний Божедар і навіть не розважливий, поміркований Тур. В цьому молодому дужому воїнові щасливо поєдналися і доброта, і розум, і кмітливість з твердістю серця, без якої неможливо владарювати над плем'ям. Щасливий Тур — залишив такого сина!
А вголос сказав:
— Тоді я можу спокійно померти — доля племені в надійних руках! В твоїх руках, Кию! — і повернувся до своїх воїв: — Чуєте, синове?.. Ось моя остання воля — віднині вашим старійшиною і князем буде Кий, племінник мій! Йому вручаю владу над нашими родами руськими подніпровськими! Слухайтесь його, як мене! І підкоряйтесь йому, як мені підкорялись!
— Будемо, отче! Хай душа твоя буде спокійна! — загули довкола голоси.
Він закашлявся, почав задихатися. В грудях забулькало, на губах з'явилася червона піна.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Князь Кий» автора Малик В.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПОЄДИНОК“ на сторінці 13. Приємного читання.