Розділ «У ВОРОЖОМУ ТАБОРІ (ТЕРПІННЯ)»

Терпіння

Обличчя України у 1924 році, в порівнанні з минулими роками — змінилося до невпізнання. Знищені під час «воєнного комунізму» приватна торгівля і промисел — розвивалися велетенськими кроками. Переводилася масова українізація установ та шкіл. У своїй сільськогосподарчій політиці большевики покинули методи «розкуркулювання» та «развйорсток», а на їх місце кинули гасло: кожний селянин при совітській власті має стати багатим. Розділена між селянами земля — була закріплена за ними на 9 років. Замість податків натурою — був заведений сільськогосподарчий грошовий податок, що не був тяжким, бо селянин вигідно продавав свої вироби на приватному ринку. На місце безвартісних мільярдів і мільйонів — прийшов сталий червонець. Царська золота десятка продавалася і купувалася вже на чорній біржі за 9–9,50 — совітських паперових карбованців. Доляр — за 1 карб. 50–60 копійок.

Людини в доброму убранні і з чистими руками не називали вже «буржуйом». Із зміною життьових обставин, поважна частина української інтеліґенції — цілком щиро почала погоджуватися з московським большевизмом; мовляв: їсти і одягнутися можна, по-українськи говорити не забороняють, — якого ще нам лиха треба?!

Приїзд Михайла Грушевського із-за кордону, його реферати, статті Юрка Тютюнника у московських та харківських газетах — збивали з пантелику найсвідоміших. Українська держава з червоним прапором замість жовто-блакитного — багатьом видавалася вже чимсь реальним. Галичани, переважно молодь, перебігали до «радянської України» цілими юрбами. Вже у травні, цифра перебіжчиків із Галичини в реєстратурі подільського ҐПУ — перескочила за тридцять тисяч. Деякі галицькі газети, що їх я час до часу переглядав у Ґаліцкого — були в телячому захопленні радянською Україною та її національно-культурними досягненнями. Випадково попало мені в руки число «Діла», перечитане перед тим начальником контррозвідки. Було там повідомлення про самогубство якогось професора на Україні. У залишеній ним записці, як причина його смерти, подавалися радянські політичні відносини. Подавши то «з денникарських обов'язків», хтось із редакторів застерігся від «тенденційних коментарів», бо… «вправді» йому відомі деякі неґативні сторони «української радянської влади», але… відомі також численні позитивні її сторони: національна культура… шкільництво… і т. д. Відчувалося, що як би автор не оглядався на польського цензора — то написав би щось більше. Ґаліцкій обчеркнув ту статтю червоним олівцем і на марґінесі газети надписав для свого секретаря: «сд. вым. в пап. дост. н. проп. за гр.», що мало значити: «зробити виборку до течки «досягнення нашої пропаґанди за кордоном».

Та згадане мною — це лише одна сторона медалі. У квітні 1924 року, права ҐПУ, обрізані 1922 року — були знову поширені. Справи української «контрреволюції» були вийняті з-під компетенції губсудів та їх слідчих і передані цілком ҐПУ. Воно само вже переводило в них слідство, само й судило у надзвичайних сесіях. Тюрми і арешти при ПГУ — були переповнені людьми, що бодай колись мали зв'язок з боротьбою за незалежну Україну. Майже щовечора відбувалися крадькома розстріли засуджених. ҐПУ через своїх аґентів пильно стежило за кождим українцем на державній чи кооперативній посаді.

* * *

Не належить до великої приємности, коли тобі, під час «дружньої» розмови — скрутять назад руки, оглянуть кишені й освідчать, що ти вже арештований. «Приємність» подвоюється, коли, зачувши запах смерти — мусиш удавати, що дивишся на те, що сталося, як на помилку або жарт.

У вікно залітали шуми літніх сумерок. Ґаліцкій сидів напроти мене через стіл. Коло нього лежав мій новенький «мавзер» 7,65 з витягнутою магазинкою.

— Ну — товариш Горський — твоя карта побита. Через тебе ми дещо втратили… Трудно… Втратимо ще й сім копійок на кулю.

Маленька павза.

— Моя душа чекіста давно вже зачула в тобі ворога. Я не мав доказів. Та… обдурював ти нас — обдурили й ми тебе. Хочеш жити — викладай на стіл свої карти. Признайся щиро у всьому.

Голос у Ґаліцкого спокійний, майже ласкавий. Він приємно усміхається. Та у гаммі його усмішок проглядують нотки оскаженілости. Він озлоблений до краю. А боги сердяться тільки тоді — коли не почуваються на силах… Він не знає — чому — але душею правдивого контррозвідчика відчуває, що биття і лякання смертю — не поможуть. Витягнувши через стіл руку — тепло кладе її на мою.

— Слухай, Горський, — хоч ти такий Горський, як я Ґаліцкій — давай забудем все і почнемо від початку. Ти мені відкриваєш все, я звільняю тебе і приймаю на працю. Не пожалуєш… Будеш мати, — що душа твоя забагне. Я чую, що якийсь діявол оточив мене своїми аґентами. У мене цього року провалюється справа за справою. Я ж не можу розігнати весь апарат… Допоможи мені і станеш для мене найдорожчим другом.

— Слухай, товариш Ґаліцкій, мені здається, що ти просто перепрацювався… У тебе просто з психікою щось не до ладу… Тобі треба відпочити, а то ти скоро всіх своїх чекістів будеш уважати за ворожих аґентів… Ну, чого тобі забагнулося мене арештувати?!…

Ґаліцкій перестав усміхатися і задзвонив на вартового коменданта.

— Посади у смертну камеру.

* * *

Від того дня збігає одинадцятий рік. Як на екрані пропливли: тюрми Вінниці, Києва, Полтави, Херсону, симуляція божевілля, психіятричні лікарні, засуд, утеча по восьмилітнім ув'язненні, Дон, Кубань, Волга, Москва, Білорусь і… львівські хідники.

Сьомий рік спить уже «начальник» на чужому цвинтарі, забравши до гробу ім'я не одного безіменного борця. Шорстка шмата смерти — стерла з табелі живих — майже всі згадані мною і незгадані №, №, №.

Розстріляний 1929 року хорунжий Калинівський. Тоді ж згасла від кулі чекіста «Сонечко» і відспівав свій передсмертній марш юнак Павлусь. На їх місце стали, може… Андрійчик та Женя з-над Либеді.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Терпіння» автора Горліс-Горський Ю.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „У ВОРОЖОМУ ТАБОРІ (ТЕРПІННЯ)“ на сторінці 24. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи