Полтава

шведський генерал Крайц вийшов з Решетилівки, перебився щасливо крізь армію Шереметєва і

получився з королем. Король переніс свою квартиру з Будищ до Жуків, ближче Полтави, і сам

став заправляти облогою. Гетьман Мазепа остався у Будищах з цілим шведським і українським

обозом.

7 мая ст. ст. Полтава була відтята від світа.

Шведи обстрілювали її, вдиралися на вали, але обложені відбивали їх. Шведські бомби

спричинювали особливо великі втрати. Але шведи кидали їх не більше як 5 у днину, бо муніції

було в них дуже мало. Старі засоби вичерпувалися, нових годі було довезти. Шведи окружили

Полтаву, а москалі їх.

1 мая надтягнув від Харкова Меншиков і став зі своєю армією на лівім боці Ворскли, проти

Опошні, до Котельної. Шереметєв стояв між Сорочинцями і Голтвою, генерал Рен з кавалерією

заняв місце на берегах Ворскли, нижче Полтави. Всі ті частини утримували зв'язок, ходила

навіть доволі регулярна пошта. Король Карло так був занятий облогою Полтави і так хотілося

йому здобути тую твердиню, що не цікавився рухами ворожих військ, не прібував перервати їх та

знищити окремі частини. Облога затягалася, армія, призвичаєна до побід, деморалізувалася,

город шкірив зуби, несподівано скорі спеки докучали шведам. Рани ятрилися, трупи гнили,

повітря затроювалося, намножвдося стільки мух, що годі було від них відігнатися, годі було

шматок хліба спокійно донести до уст.

Король, щоб додати відваги своїм людям, казав собі побудувати дімок так близько

полтавських шанців, що кулі долітали до самих дверей. Він ні раз не дорожив собою. Під'їздив