Полтава

запалили його.

Баталіони стояли наготові, щоб на даний знак, вслід за зривом, кинутися у виломи мурів і

добути твердиню.

Команданти баталіонів числили хвилини, деякий нервово вдивлявся у годинник.

Проволока давно повинна була згоріти, а зриву не було.

Кинулися провірювати причину. Все було підготовлене, як слід. Такого діла хто-небудь не

робить. Осталося одно — зрада.

Мабуть, хтось виявив Келлінові план підкопу і він ще впору перетяв проволоку і усунув

вибуховий матеріал.

Виновника не шукали довго.

Нинішньої ночі пропав з табору оден з підофіцерів шведських, занятий у військовій касі.

Перечистили її — бракувало кількасот талярів.

— Злакомився шубравець на такий марний гріш і таку велику річ попсував, — бідкалися

шведи.

Соловеї в полтавському ярі то бралися співати, то мовкли.

XLIV

Дня 17 цвітня король Карло післав нові полки під Полтаву і. почав її блокувати. Запорожці

і дооколичні селяни копали траншеї і сипали шанці. Місцями підведено їх під саму твердиню так,

що обложені не тільки стріляли до облягаючих, але прямо обкидували їх камінням. Запорожці

відстрілювалися і виявляли тоді незвичайну, прямо очайдушну хоробрість. В два тижні пізніше