Полтава

Ворскли.

Отаборилися шанцями і редутами між Петрівкою а Крутим Берегом, направо й наліво

били стовпи і фашини в болотах та строїли мости для переходу через Ворсклу.

Шведи напроти московських редут висипали невтомними руками запорожців свої

контрредути.

Москалі вибрали найближчу віддаль від Полтави, построїли тут найсильнішу редуту і

хотіли з того місця переломити шведські контрредути, щоб поспіти Полтаві на відбій, бо цар

принаглював їх до того. Він за всяку ціну хотів вдержати цей город. "Предкладаю вам, — писав

до Меншикова, — два способи. Перший напад на Опошню, щоб таким чином зробити диверсію,

а другий підійти з лівого боку під Полтаву і старатися післати туди людей і муніцію".

Меншиков скликав воєнну раду. Явилися: Рєпнін, Ренцель, Даль, Боль, Шенбург і другі.

Рішили післати генерала Беллінга, щоб перейшов Ворсклу нижче Полтави, обійшов город і

напав на Опошню, генерал Гольц мав переправитися вище Полтави і вдарити на Будища. В той

спосіб хотіли відтягнути Карла від облоги, щоб тоді кинутися й перерзати блокаду. План не

вдався. Шведи відбили москалів з великими втратами і всі свої сили згуртували під Полтавою.

Пішли в хід усякі воєнні фортелі. Меншиков вдавав, що готується переходити Ворсклу в однім

місці, а між тим у другому переправляв бригадира Головіна з 900 москалями, перебраними за

шведів. Головін щасливо передістався до Полтави, але в два дні пізніше, під час випаду з

твердині дві його роти шведи витяли, а решту з самим Головіним взяли у полон.

Дня 4 червня прибув під Полтаву сам цар Петро. В пустій бомбі післав Келлінові відомість