Полтава

війська?

Гетьман не сподівався такого питання. Яка його ціль? Випередити питання гегьмана, чому

король не спішиться Батуринові на відбій? Мабуть, що так. І гетьман, злегка всміхаючись,

відповів ласкавим голосом.

— А чому ваша королівська милість не рішилася йти скорше на Україну? Чому не вибрали

дороги через Галицьку землю, вона ж коротша і безпечніша. Чому ваша милість пустилася зразу

в напрямі Москви, а шолиш довідавшися, шо цар Петро ex consiho генерала Гольца на тридцять

миль від московської границі казав край безпощадно палити, завернули на багату в збіжжя

Україну? А між тим цар витягнув від мене не менше десяти тисяч козаків у допомогу

Синявському, поверх три тисячі пішло до Шереметєва, а стільки ж, і то що кращої кінниці, як з-

під серця вирвав і покликав до себе... Чому? Чому? У кожній війні і кождому вождеві можна

всіляких "чому?" ставити цілу силу. А одинока відповідь на них це тая dura necessitas, про яку

ваша королівська милість перед хвилиною зводили казати. Усяку похибку робимо тому, бо нам

здається, що ми її мусимо зробити, а будучність, не розуміючи того мусу, робить нас

відповідальними за неї.

Король пильно вдивлявся в гетьманове обличчя. Бліді мрінливі очі боролися з темними і

палкими. Оба вони розуміли, що їм треба зрозумітися, що між ними не сміє бути облуди, бо діло

яке вони зважилися разом робити, вимагає безумовного довір'я. І король без усякого вступу

спитав:

— А листи Тарла до гетьмана Мазепи?