Не вбивай. Батурин.

квартирмайстер. — Він занапастить себе, він ніби нарочно своєї згуби шукає.

— Ні, згуба шукає його. А він, щоб показати, що не боїться, робить те все, що робить.

І оба вірні офіцери стали журитися своїм улюбленим вождом, забуваючи, що перед

хвилиною нарікали на нього.

— Може б, розіслати окремі патрулі?

— Борони Божеі Не смійте! Зустріне, догадається і ще дальше поїде. Нарочно, щоб

переконати нас, що воля його сильніша від нашої турботи про нього і від любові.

— Боже великий, бережи його милість короля! — і оба повернулися до вікон.

Смеркалося. В таборі розпалювали огнища, щоб варити страву, грітися при них і

балакати. З вікна, крізь котре дивився Левенгавпт, видно було дорогу з Орлівки до Гірок. В

Орлівці, віддаленій о які три милі, стояли передові відділи шведські під командою Гельма, а в

Гірках король Карло.

— А що, не казав я! — радісно від свого вікна крикнув Гілленкрок.

— Король від Гельма з Орлівки вертає.

Але Левенгавпт відповів.

— Це не король. Це якийсь більший гурт, а ви самі говорили, що король тільки з кількома

трабантами і з Гульманом поїхав. Тут людей, як здалеку оцінити можна, більше сотні.

— Більше, — притакнув Гілленкрок. — Хто ж би то такий?..

І оба, не надумуючись довго, вбрали капелюхи, накинули на себе плащі й пішли, мало що

не побігли назустріч незнайомим гостям.