Не вбивай. Батурин.

ректором Єзуїтської школи у Винниці. Людина умна, хитра і тому дуже небезпечна. Та ще не

забудь доложити, що Мазепа не жахається навіть на життя самого його величества наставати.

Як рознеслася була чутка, що цар у своїй власній особі приїде до гетьмана в Батурин, то

гетьман розставив 300 своїх вибраних і вірних сердюків, щоб вони на даний з гетьманського

двора знак до приїжджих стріляли. Але потім довідався Мазепа, що цар до Батурина не приїде і

відмінив свій приказ. Ще раз кажу, не забудь язика в роті!

Вирядивши Яценка в Москву, Кочубеїха заспокоїлася.

Та не надовго. Царя не було в столиці. Його головна кватира стояла в Бішенковичах. Заки

Яценко доїде до Москви, заки діб'ється, щоб переслухали його, мине чимало часу. Між тим може

багато дечого небажаного зайти.

Мазепа, зібравши полки, посувається до правого берега Дніпра. Хто його знає, чи не йде

назустріч королеві Станіславові? Получиться з ним, і тоді все пропало. Донос утратить вагу.

Останеться свідоцтвом вірності Кочубея цареві, але не принесе йому пожитку.

Кочубеїха настояла на тому, щоб покликати Кочубеєвого свояка і приятеля, полтавського

полковника Іскру.

Іскра приїхав у Диканьку.

Він не віднині знав про наміри Кочубея і спочував йому, але не сподівався, що діло

зайшло вже так далеко.

— Чому ж ви мені того скорше не сказали? — звернувся до Кочубеїхи. — Я вам відразу

порадив би інший і куди ближчий шлях.