З-під Полтави до Бендер. Крутіж

«Так з Ревелем і... »

Але король перебив йому: «Досить, досить, бо боюсь, щоб цар не зажадав ще і Швеції зі

Стокгольмом. Перейдім до другої точки.»

«Друга точка, - почав Цедергельм, - щоб ваша королівська милість згодилися на признання

королем польським... »

«Кого? Певно, того п'яницю, шахрая і кривоприсяжника...»

«Курфірста саського Августа, а вибір і коронацію...»

«...а вибір і коронацію мудрого і чесного Станіслава Ліщинського уважав небувалим, іншими

словами, щоб я потоптав своє королівське слово, правді плюнув в лице і сказав світові: «Люди!

Тепер нема ні чести, ні справедливости, а панує брехня, шахрайство й облуда... Цар Петро на

себе дивився, посилаючи до мене того роду умови. А який третій пункт, мої панове, дуже

цікавий почути, який третій пункт царського проекту миру?»

«Tertio[28], щоб ваша королівська милість відказалися від союзу з Україною, тепер і в

майбутньому, і видали цареві її гетьмана Івана Степановича Мазепу, подібно, як колись король

Август видав вашій милості Паткуля.»

Король вдарив кулаком об стіл.

Маєрфельд і Цедергельм ніколи не бачили його так сильно схвильованим і гнівним, як

тепер: «Що?? Цар ще й такої подлости сміє від мене жадати? Що за безличне порівняння:

Паткуль і Мазепа, я і король Август? Паткуль був збунтований шляхтич, гетьман Мазепа,

суверен окремої держави, яку царі хотіли позбавити самостійносте Україна ще з предками моїми