З-під Полтави до Бендер. Крутіж

«Яка нога?.. Ах тая, що мене в неї над Ворсклом ранили? Нічого. Я вже й забув. Lapal ien,

meine Herren, Lapal ien.[26]

А що ж ви? Як це сталося, що цар пригадав собі про незаконний арешт мого посла й

відсилає мені його назад? Як він смів брати в полон королівського парлямантаря? - спитав і

блиснув грізно очима.

«Цар, - відповів Маєрфельд, - покликувався на те, що я тільки з усними придорученнями від

вашої милости, мого пана до нього прибув, не маючи віродостойних листів. І нібито тому він

мене, як непевну людину, притримав, поки не виясниться діло.»

«Так-ак?.. Затямимо це собі. Пригодиться. І завтра також день. А якому ж тоді щасливому

припадкові маю завдячувати, що оце знову свого дорогого секретаря пана Цедергельма в себе

бачу?»

Цедергельм подякував за ласкаві слова, король стиснув йому руку. Знати було, що він

дійсно щиро радується своїм секретарем.

«Цар випустив мене з полону, щоб я їхав з генералом Маєрфельдом і предложив вашій

милості, моєму наймилостивішому панові, мир.»

«Мир? - схопився король і почав бігати по наметі. - Цікаво. Цар побідитель, цар тріумфатор

предкладає побідженому королеві Карлові мир. Це дійсно незвичайно цікаве... Правда, мої

панове, що це цікаве і майже неправдоподібне?»

«Так, ваша милосте. Того ми ніяк не сподівалися і гадаємо собі, чи не переконав царя

ексцеленція Піпер, що дальша війна непотрібна і що краще замиритися, ніж проливати кров і