TextBook Закон природи
Праворуч од мене розкинувся мальовничий озерний край, попереду простяглися квітучі луки, а ліворуч… Ліворуч була просто казка! По обрію, скільки сягає око, тяглося пасмо невимовно красивих гір. Кожним каменем, кожною скелею можна було б милуватися годинами. В їхніх обрисах ввижалися людські постаті, силуети тварин, якісь стародавні споруди. Це був край чудес! Так хотілося поблукати тут якнайдовше, захоплюючись невичерпною фантазією природи…
На жаль, я мусив поспішати. Сонце тільки зійшло, і бігти в холодку було навіть приємно. Грунт трохи пружинив. Це — добре, я звик до тартанових доріжок. Але чи варто було залишати Землю, щоб за тридев’ять парсеків од неї бігати такі кроси? А втім, від мене це не залежало, принаймні зараз…
Ще рік тому я мешкав на матінці-Землі і, щиро кажучи, покидати її не збирався. Проживши на ній чверть століття з гаком, я не без підстав вважав її найкращим середовищем для моєї скромної особи. Як годиться, в мене були друзі, цікава робота…
Все почалося з виклику до шефа.
— Слухай-но, Василю… — сказав він. — З деякого часу ти починаєш мені подобатися. У тебе оригінальний погляд на речі і все таке інше… А остання твоя робота й зовсім непогана. Чи не підготуєш її до публікації? Статейка вийде цікавенька!
«З якого це дива він заходився мене вихваляти? — Я нашорошив вуха: — Це — неспроста! Шеф полюбляє приголомшити новиною. Треба йому підіграти».
— Бачите… Ще, мабуть, рано, — мовив я кисло. — Там виникло декілька питань…
Але він не витримав.
— Гаразд, про це — пізніше. А зараз… До мене звернулися з проханням порекомендувати молодого, здібного…
— Згляньтеся!..
— Годі, годі — і молодий, і здібний! Так ось — потрібен хлопчина, сміливий, спритний, та й щоб тут… — він постукав себе по лобі, — щось було.
Шеф помовчав, а потім додав:
— Надзвичайно цікаве завдання, та ще й з відрядженням! Ну то як — згоден?
«Крутить шеф! Куди це він мене заманює?»
— Я не зовсім зрозумів…
— Що?
— Про відрядження.
Він мовчки тицьнув пальцем кудись у стелю. Я отетерів. Нещодавно розійшлася чутка про нову Зоряну. Невже?..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зорепади» автора Дашкієв М.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Микола Шульга Закон природи“ на сторінці 1. Приємного читання.