TextBook — До речі, — втрутився Митько, — твій друзяка теж тут. Спить. Ухекався, бідолаха.
Я аж підскочив від обурення:
— То це він — «бідолаха»?! Він, який переслідував мене цілий ранок?!
А вони регочуть, аж падають.
— Нема тут нічого смішного. Побували б ви на місці людини, яку хочуть зжерти. З кісточками. На сніданок.
Хлопці іржали, мов лошаки. Мала аж повискувала. Чого це вони?
— Подивився б ти, як він тебе «жер!» — витираючи сльози, мовив Серьога. — Летимо ми, тебе шукаємо. Та й бачимо таку мальовничу сценку: лежиш ти, мов спляча красуня, посеред галявинки, а біля тебе метушиться твій приятель. То мордочкою потреться, то дзьобиком посмикає… Ніжно-ніжно так! А нас до тебе — ані на крок. Ревнує!
— Тож якого він біса ганявся за мною? Може, йому клепки бракує? Чи перегрівся?
— Ну, друже, це ти даремно. Подумай краще: пташенятко — земного типу, і найпершим, кого воно побачило, був ти. Збагнув?
— А що саме треба збагнути?
— Ой лишенько з цими темними та малописьменними!.. Та воно ж тебе за рідну матінку вважає!.. Закон природи!
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зорепади» автора Дашкієв М.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Микола Шульга Закон природи“ на сторінці 5. Приємного читання.