— Пробачте, ви маєте на увазі… — я набрав якнайбільше повітря, але вимовити не наважився і тільки автоматично повторив його рух. — Ви не жартуєте?
— Аж ніяк! Ну, то що?
Він ще питає!
Шеф пройшовся по кабінету і, поляскавши пальцями, промовив з неприхованою заздрістю:
— Ех, коли б мені таке! Добра свита, та не на мене шита! Старий я став, старенький…
Він нахилився через стіл і прошепотів:
— По секрету кажу: у бік Ядра…
Оце так новина! Нашому шефові можна вірити — жартам межу знає.
З кабінету я виплив, як сонечко ясне. Може, навіть випромінював навколо сяйво.
— Що сталося, старий? Нобеля одержав? — почув я раптом. Це був Ромка — базікало й жартун, «єдиний і неповторний».
Головне — не розгубитися: ворога треба бити його ж зброєю. По-змовницькому скрививши обличчя, я потяг його під сходи.
— Ромо, тільки між нами… Покладаюсь на тебе, як на кам’яну гору! Нікому!.. Все одно не повірять. Ромо, як рідному… — я приглушив голос до трагічного шепотіння. — Знає тільки шеф! Мені поталанило побудувати Перпетуум[6]!.. Дають цілий інститут. Для перевірки теорії…
Ромка був прибитий остаточно — він повірив.
Місяці підготовки пролетіли. Уже й старт!
Усі ми були молоді, вкрай захоплені Лемом, Єфремовим, Бредбері, не кажучи вже про Граненка та Федора Барана. Отож не дивно, що кожного вечора в нас точилися нескінченні розмови про те, як…
— А що, як… — тільки й лунало в рубці корабля. Серед нас не було ідеалістів, усі ми освічені, та все ж дуже хотілося вірити у майже нездійсненне!
Ура-а-а!!! Наше вам шануваннячко, панове скептики! Услід за Четвертою зоряною ми теж виявили життя! Та ще й яке життя!
Сашко, наш ескулап, був змушений ушкварити потрійну дозу заспокійливого всьому екіпажу, від капітана до самого себе, грішного. Це допомогло набути сякої-такої душевної рівноваги. На деякий час!
Здійснювалися наші найнеймовірніші сподівання: тільки уявити — киснева атмосфера! Таке буває хіба що в казці.
Наші біологи наче втратили розум: перед висадкою на планету вся трійця ввалилася в рубку і, розмахуючи якимись там папірцями, цілісіньку годину закликала не вірити очам та приладам.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зорепади» автора Дашкієв М.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Микола Шульга Закон природи“ на сторінці 2. Приємного читання.