І тільки на підході до міста, назва якого в перекладі означає «квітка весни», стало веселіше на душі: вздовж дороги появилися розкішні фруктові сади й виноградники.
З Раджимі Юргенс розлучився в Кабулі. Минуло тридцять років, і ось вони зустрілися знову.
«Так, Раджимі – вірна людина, – ще раз подумав Юргенс і почав роздягатись. – З ним не пропадеш».
IX
Юргенс і Раджимі сиділи на веранді, густо обплетеній хмелем. Вечоріло. З подвір’я линув запах м’яти й тютюну.
– Скоро осінь, – раптом сказав Юргенс, порушуючи ділову розмову.
Раджимі здивовано глянув на нього, трохи звів брови, зморщив лоб, але промовчав.
– Ви пам’ятаєте ту осінь у Кабулі?
– Пам’ятаю, – не розуміючи, до чого веде співбесідник, відповів Раджимі.
Він чекав, що скаже про осінь у Кабулі Юргенс, але той раптом заговорив про інше:
– То чому ж вас турбує Абдукарим?
– Він підозріло себе поводить.
– Тобто?
– Саткинбай хвилюється, боїться зради. Він уже двічі доповідав про нього.
– А ваша думка?
– Така ж сама.
Раджимі пояснив. Погляди Абдукарима змінилися, він ухиляється від виконання доручень, від грошей, натякає, що в недалекому майбутньому Саткинбаю, можливо, доведеться шукати іншу квартиру.
– Це ще нічого не означає, – сказав Юргенс. – Абдукарим по своїй природі людина похмура, нетовариська…
– І нестійка, – додав Раджимі.
– А тому кращого від нього й не можна чекати, – відстоював свою думку Юргенс. – Лихо може прийти з іншого боку. А ви й Саткинбай цього недооцінюєте.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 35. Приємного читання.