– Позавчора приїхала з чоловіком – і раптом цей страшний наліт російської авіації… А як ви опинилися в цьому місті?
Микита Родіонович розповів.
– Куди йдете?
– Власне кажучи, йти нам нікуди, – відповів Грязнов: – і місце служби, і житло зруйновані. Вирішили добратися до комендатури.
– О! Значить, ви бездомні? Ну, ходімо до нас. Чоловік буде дуже радий. Він часто вас згадував.
– Лаяв, напевно?
– Навпаки, рідко про кого з росіян він так добре відгукується. Він вважає вас справжніми друзями німців.
Дружина Зорга всю дорогу щебетала.
Перейшли критий ринок, посеред якого виднілося кілька воронок, і вийшли в провулок, увесь заставлений вантажними і легковими автомашинами. В кінці провулка, біля невеликого будиночка з нависаючим над тротуаром мезоніном, їх супутниця постукала у вікно. Двері відчинив сам Зорг. Він був у військових штанях, чоботях і спідній сорочці.
Зорг був вражений несподіваною появою своїх колишніх учнів і стояв, широко розкривши очі. Друзі не помітили в ньому ніякої зміни.
– Чого ж ми стоїмо? – раптом спитав господар. – От чудасія! Заходьте, будь-ласка!
Провівши гостей у столову, Зорг швидко одягнув мундир.
– Зараз ми організуємо сніданок… Клара, прошу!
Дружина Зорга підійшла до шафи і почала виймати посуд. Зорг допомагав їй. Розставивши на столі пляшки з вином, він розкупорив їх, потім відкрив рибні і м’ясні консерви, компот із груш, нарізав тоненькими кружальцями копчену ковбасу. Повісивши на плече рушник, дружина перетирала тарілки і бокали.
За сніданком панувало пожвавлення. Друзі здивувалися гостинності Зорга. Майор говорив відверто і повідомив, що тепер працює в розвідці міністерства закордонних справ.
– Війна програна, – сказав Зорг без тіні жалю і досади. – Мені це ясно було ще там, у Росії. Але занепадати духом я не збираюся. Завтра ми з дружиною вилітаємо до Аргентіни.
– До Аргентіни? – здивовано спитав Грязнов. – Чому так далеко?
Зорг посміхнувся. Він старанно пережовував шматок копченої ковбаси.
Друзі перезирнулися.
Дружина Зорга розілляла кофе в чашки. Розмова тривала.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 40. Приємного читання.