TextBook Ізволін мав рацію. Микита Родіонович погодився з його доводами. Маючи на рахунку «викриття» горбаня, Ожогін в разі провалу міг пояснити Юргенсу, чим були викликані його дії.
Він дав обіцянку Денису Макаровичу поговорити з Тряскіною відверто, розповів про щойно одержаний лист і розпрощався.
Зручна нагода поговорити з Тряскіною трапилася Ожогіну значно раніше, ніж він міг сподіватись. Вийшовши з дому, він віч-на-віч зустрівся з Варварою Карпівною, яка сиділа на ґанку.
– Здрастуйте, Микито Родіоновичу, – подаючи йому руку, промовила Тряскіна.
Ожогін потиснув їй руку.
– А я вас чекала. Бачила у вікно, як ви йшли до Ізволіна.
Помовчали. Потім Варвара Карпівна спитала:
– Ви обіцяли дати мені пораду… пам’ятаєте?
– Пам’ятаю. Але мені ще не ясно, що вас турбує.
Тряскіна заговорила схвильовано, плутано, перескакуючи з однієї думки на іншу. З усього сказаного нею Ожогін зрозумів, що вона дійсно боїться заслуженої кари і намагається спокутувати свою провину, але спокутувати так, щоб уникнути розправи з боку гітлерівців. Крім того, вона вважала, що й Ожогіну треба подумати про свою долю: йому теж не солодко буде, коли підуть окупанти. Коротше кажучи, Варвара Карпівна шукала надійного союзника.
– Я поділяю вашу думку, – зауважив Ожогін.
– Спасибі, але цього ще не досить, – зітхнула Варвара Карпівна.
– Розумію, – погодився Микита Родіонович. – Давайте спільно думати, що робити. Ви якось казали про Роде, що…
– Будь він проклятий, – гнівно перервала його Тряскіна. – Я не можу згадати про нього без тремтіння…
– Але ж ви його перекладачка?
– У цьому й все лихо. Він і зі мною зробить те, що робить з арештованими. Я ладна задушити його власними руками!
По тону, яким це було сказано, можна було зрозуміти, що Варвара Карпівна всіма силами душі ненавидить гестапівця.
– Роде буває де-небудь, крім гестапо? – поцікавився Микита Родіонович.
– Так. У місті є кілька квартир, які відвідує Роде. А розмови ведуться через мене, як через перекладача, бо Роде не володіє російською мовою.
– Він, звичайно, користується машиною?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 67. Приємного читання.