TextBook – Допустіть мене до бойової роботи групи Ізволіна! Я справлюсь! – У голосі Андрія з’явилися прохальні інтонації.
– Кожному з нас, Андрію, визначена певна мета.
– А я не хочу сидіти склавши руки і киснути в цій норі!
– Ну, що ж, тоді роби так, як знаєш. Але спочатку раджу подумати: чи схвалить твій план партія?
– Інші активно борються. Чим я гірший від них?
– Твоя ділянка фронту тут.
Андрій відійшов од вікна і сів на стілець. Усе це він дуже добре розуміє, але все одно він повинен діяти. У нього немає більше сили’ пасивно споглядати те, що відбувається. Нехай дадуть йому будь-яке завдання. Микита Родіонович може попросити про це Дениса Макаровича. Він погодиться. Андрій знає, він упевнений у цьому.
– Добре! Якщо ти дійсно хочеш одержати завдання…
– Дуже хочу.
– Будь ласка. Перше завдання – візьми себе в руки. – Микита Родіонович попрямував до дверей. – Я не жартую… Це завдання комуністу Грязнову. А про друге завдання поговоримо трохи пізніше.
Ожогін одягнув пальто і вийшов з кімнати.
Відчинивши зовнішні двері будинку, він побачив на східцях ґанку жалюгідного на вигляд, погано вдягнутого літнього чоловіка.
– Ви Ожогін? – спитав чоловік. – Оце вам. – Він витяг з рукава пальта складений удвоє конверт і подав Микиті Родіоновичу.
– Від кого це?
– Там усе сказано… Додати я нічого не можу… До побачення.
Незнайомий, зійшовши зі східців, незграбно вклонився і швидко задріботів по тротуару.
– Андрію! – голосно покликав Микита Родіонович.
– Чого? – відповів той, не змінюючи пози.
– Встань! Новини є. Листа одержав.
Грязнов швидко підвівся. Ожогін сів поруч з ним на диван, розірвав конверт і почав голосно читати:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 64. Приємного читання.