Розділ VII Експлуататори та експлуатовані

Сутінки осяяло полум’я над сталлю. Жовтогаряча заграва з відливом щирого золота лягла на стіну за Ріарденом.

Світляна смуга повільно рухалася його чолом. Обличчя здавалося безтурботним.

– Містере Ріарден, Державний науковий інститут – це урядова організація. Влада розглядає зараз кілька законопроектів, що їх може бути ухвалено будь-якої миті. В наш час бізнесмени належать до найвразливішої категорії. Не маю сумнівів, що нарешті ви мене зрозуміли.

Ріарден підвівся. Він усміхався. Усміхався так, немов позбувся одразу всіх проблем.

– Ні, докторе Поттер, – мовив він, – не розумію. Та якби зрозумів, то мав би вас убити.

Поттер підійшов до дверей, зупинився і глянув на Ріардена очима, в яких зараз не було нічого, крім звичайного людського зачудування. Ріарден нерухомо стояв на тлі плями світла, що повзла шибкою; стояв невимушено – руки в кишенях.

– Скажіть, будь ласка, – озвався Поттер, – це між нами, мені просто по-людському цікаво… Нащо вам це все?

Ріарден спокійно відповів:

– Скажу, але ви не зрозумієте. Річ у тім, що ріарден-метал – добрий матеріал.

Даґні було невтямки, що спонукало містера Моуена, керівника «Об’єднаної стрілочно-семафорної компанії», відмовитися виконувати її замовлення. Нічого нового не сталося, причин для відмови не було, їй нічого навіть не спробували пояснити.

Вона прожогом кинулася в Коннектикут, щоб особисто зустрітися з Моуеном, але після розмови з ним їй стало ще гірше. Моуен сказав, що не виготовлятиме стрілок із ріарден-металу. Замість пояснень лише додав, уникаючи її погляду:

– Дуже багатьом це не подобається.

– Що саме? Ріарден-метал чи те, що ви з нього виготовляєте стрілки?

– Здається, і те, і те… Людям це не до вподоби… Не хочу мати проблем на свою голову.

– І що за проблеми?

– Різні.

– Ви чули бодай про один-єдиний справжній недолік ріарден-металу?

– Хто може знати, що правда, а що ні?.. У резолюції Національної ради металопромисловців ідеться…

– Слухайте сюди. Ви все життя працюєте з металом. З ріарден-металом – останні чотири місяці. Невже ви не розумієте, що досі вам до рук не потрапляло нічого якіснішого?

Моуен мовчав.