Розділ Х Смолоскип Ваятта

– Можете сказати мені його ім’я та адресу?

– Навіщо?

– Конче маю його знайти.

– Цього хлопця? І чим же він так відзначився?

– Він зараз найважливіша людина на світі.

– Невже? І чому це раптом?

– Ви знаєте про його роботу?

– Знаю.

– А про те, що він винайшов дещо колосальне?

Чоловік знову довго думав, перш ніж відповісти.

– Як вас звуть?

– Даґні Таґґарт, віце-пре…

– Так, міс Таґґарт. Я знаю, хто ви.

Співрозмовник сказав це суто з формальної поваги, але їй здалося, що той знайшов відповідь на докучливу загадку і позбувся сумнівів.

– Тож ви можете зрозуміти, чому він мене цікавить, – мовила Даґні. – Я здатна надати йому потрібний шанс і готова заплатити, скільки він забажає.

– Скажіть, будь ласка, що саме вас зацікавило?

– Його двигун.

– А як ви про нього довідалися?

– Знайшла зламану модель серед мотлоху на заводі «Двадцяте сторіччя». Її занадто пошкоджено, щоб поновити чи зрозуміти конструкцію, але цілком вистачає, щоб зрозуміти принцип дії і те, що цей винахід здатен урятувати мою залізницю, мою країну й усю світову економіку. Тільки не варто розпитувати, як мені вдалося вийти на слід винахідника. Все це не має тепер жодного значення – навіть власне життя і робота для мене зараз не надто багато важать… У мене одна мета: я мушу його знайти. І не запитуйте, як я вийшла на вас. Ланцюг обривається тут. Кажіть його ім’я.

Кухар уважно її слухав, не рухаючись, дивлячись просто в очі; його пильний погляд, здавалося, вбирає кожне слово, а потім, невідь із якою метою, відкладає в архів пам’яті. Він довго мовчав, а потім мовив: