TextBook Інтересно, корисно, але ж і трудно! Чому?
Бо в таланті твоєму бере участь народ! Хочеш бути талановитим — учись у народу! Вивчився? Визнали? Кланяйся народові!
А коли тебе вже визнали таким уже талантом, що талановитішого й у світі не було, — гордись, пишайся, задавайся, хукай, мукай, подивись у дзеркало, а потім ще раз запишайся і…
Вчись у народу!
Позадавайся, позадавайся та й… поклонись народові!
8 лютого, 52. Якби я, Остап Вишня, щось використав із попереднього… Що б мені сказали?! Та мене б убилиі Та знищили бі Вишня — украв! Ойойой!
Так я вам скажу по секрету. Все своє життя літературне я стежив, щоб — не дай бог! — не вкрасти чогось у іншого. Чи пощастило мені це зробити, чи ні,— я не знаю… Я не хотів бути похожим на інших…
Признаюсь. На зорі моєї літературної роботи я (страшенний курій), я не курив, я нічого, доки я не сів до столу, я нічого не читав, — ні газет, ні журналів, — щоб голова моя була свіжа! Ні за що не зачіпалась! Я не знаю, чи правий я був, чи треба це було робити, яле я це робив…
Наслідував я когось? Свідомо — ні!
Може, ще хтось так робив, як я, — я не знаю…
Але — їйбогу, я говорю правду! — я кожного ранку підходив до чистого аркушу паперу, як до незайманої дівчини… Щоб ніхто, і навіть я сам, не міг того аркуша порушити…
І от тепер, коли сивина, коли вже серце з камфорою, я згадую ті часи, коли вночі я схоплювався й записував окремі слова, фрази, думки…
А вранці… записував уже все як слід…
Майте на увазі — не брешу!
На схилі літ я можу сказати чесно:
— Ой, як я любив літературу!
— А вона мене?
— І я її!
І я щасливий, що доля моя дала мені змогу любити літературу!
Спасибі долі!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „«ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ…» ЩОДЕННИКОВІ ЗАПИСИ“ на сторінці 25. Приємного читання.