А от як зрозуміти цілком здорову людину, що, дивлячись на розквітлий кущ бузку, уквітчаний розкішними махровими пахучоп'янючими квітамигронами, скривившись, мимрить:
— Понасаджували! Хіба не можна замість бузку терном засадити: і на пироги було б, і на тернівку!
У Харкові біля пам'ятника Т. Г. Шевченку є чудесний розаріум. Які ж там троянди викохали харків'яни! Така краса, такий аромат, що дивишся, нюхаєш і думаєш, що в Харкові не Лопань, а мінімум — Десна тече. Той розаріум свідчить про те, що харків'яни красу люблять і що взагалі без троянд Харків би здавався старішим літ на кільканадцять.
А от і серед харків'ян є монстри. Гуляючи в розаріумі, почули ми:
— Квіти! І такий клапоть землі! От якби картопля!
І що ви гадаєте: земля не розверзлася й не поглинула отакого картоплемрійника!
Ми вирішили, що то ізрік не харків'янин. То якийся приїжджий із тих, що, одружившись, на другий день узяв ножиці й порізав усі ленти в своєї дружини на січку.
Є ще, на жаль, і такі.
ІІІ
Бувають і такі монстри.
Державний млин. На тому млині плодиться й живе чимало голубів.
Жили симпатичні птахи, живилися розсипаним зерном, а то, дивись, якийся любитель од щедрот своїх кине їм жменюдругу одвійок, і живуть собі пташки, літають, воркують, очі радують.
І принесло на той млин нового головбуха.
Що принесло?
Таких людей приносять не відділи кадрів, а здебільша нечиста сила.
Головбух перестріляв з рушниці голубів, та ще хитро перестріляв, захищаючи, мовляв, од шулік та від рябців. Ви гадаєте, що головбух узагалі проти птахів? Нічого подібного!
Замість голубів він курей завів на держмлині. Побудував курника і підгодовує власних курей державним зерном!
Що йому до того, що голуб — емблема миру, що голубів наш народ любить, як символ чистоти, вірності, краси?
Таким людям, як той казав, хоч пір'я та вовна, аби кишка повна.
Голуби, як ми знаємо, окраса багатьох великих радянських і європейських городів і взагалі населених пунктів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956“ на сторінці 83. Приємного читання.
TextBook