Дуля у вас буде, а не ягнята!
* * *Приходить баран додому.
Тяжко баран дихає, лоб у нього мокрий, роги набакир, фартух на боці, ноги волочаться… Уконтінтувавсь!
— Прив'яжи й не пускай! Не пускай, хай у хліві стоїть! Прив'язали барана…
— Піди поклади баранові сіна!
А на майдані якраз вівця мекнула.
Баран «прижки у вишину»! На приз! Ясла по хліву, як авто їздять!
Хазяйка з сіном, а він її:
— Бац!
Летить з хліву хазяйка, а за нею сіно, за сіном баран, за бараном ясла…
— Од'яжи, бо вб'є!
Цюк сокирою по налигачеві, і баран, як «Горе-Прочь»[1] через тини, через городи — на майдан! Ммме!
Або заріж, або вмру!.. Їй же богу вмру!
* * *Так, ото найтяжча у вівчарстві справа держати барана й не пустити до чужих овець! А решта — дрібниці.
«МОЛОЧАРСТВО» (Ідилія)
«Тихесенький вечір на землю спадає…» Це щодня… Такий уже того вечора тихесенького обов'язок…
Корівки додому йдуть, головами покивують, хвостами помахують…
Телятка за корівками біжать, помукують…
Пастушки за корівками йдуть, матюкаються…
У дворі Маринка Ваську чукикає, примовляючи:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 11. Приємного читання.