— Або заріж, або вмру! Та їй же богу, отут ляжу й умру! Штука ця — баран.
Потрібний він на якихось там дватри дні для твоїх десятка овечок, а держи його цілий рік!
Не держатимеш — ягнят не буде…
Держатимеш — годуй його, ірода, цілий рік…
Та то ще нічого — годуй! Ні, ти встеж за ним, щоб він на дурницю чужі вівці не повалував!
От у чім заковика!
Ти ж держиш барана, а п'ятдесят хазяїв не держить, на твого надіються… Підеш до їх:
— Здрастуйте!
— Здрастуйте!
— Баран там мій ув отарі ходить… Так треба це, щоб похорошому… Ягнята ж і у вас будуть, а годувати мені самому! По тридцять копійок од вівці — тоді хай ходить…
— Та… І за віщо там по тридцять копійок?
— Як за віщо? За ягнята!
— Будуть і так!
— Так знайте, що не буде ягнят!
— Та…
Отут і починається…
— «Воспреп'ятствувать!»…
* * *— Ший, жінко, баранові фартуха!
— Не хотять платити?! Що воно й за народ такий… І шиється на барана фартух…
Іде баран ранком ув отару, як «чистая горничная». З фартухом…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 10. Приємного читання.